Ой на Івана, ой на Купала...

Івана Купала - одне з найбільш древніх і містичних слов'янських свят. Відзначають його в ніч з 6 на 7 липня. Цей день був пов'язаний з різними обрядами, традиціями і повір'ями. Одна з традицій - стрибати через вогнище. Таке багаття вважалося очисним: люди водили хороводи навколо вогню і стрибали через нього. Закохані пари намагалися перестрибнути багаття разом, взявшись за руки. Існувала думка, що після цього життя стане щасливішим, а любов - міцнішою. 

Молоді дівчата, які ще не зустріли свого судженого, на свято Івана Купала ворожили на любов. Вони плели вінки з польових квітів і трав, ставили на них запалені свічки і пускали такий вінок у воду. Звичаї Івана Купала пов'язані не тільки з вогнем і водою, а й із травами. Квіти і трави, зібрані на свято Івана Купала, сушили і берегли. Вони вважалися цілющими, ними обкурювали хворих і нещасних, проганяли всяку нечисть. Головною купальською травою є папороть, таємничий цвіт якої в ніч на Івана Купала йшли шукати найсміливіші юнаки.

Вважалося, що опівночі цвіт папороті з'являється тільки на декілька секунд і одразу ж зникає. У того, хто знайде чаклунську рослину, збудуться всі бажання, він буде щасливим, здоровим і багатим. У невеликому, але надзвичайно красивому селі Решуцьк свято Івана Купала пройшло, як завжди, весело і захоплююче. У сім'ї Хрольців, де зростають красуні Софійка і Томіла, дівчата плели великий купальський вінок. Хлопчики супроводжували святкову ходу із факелами під дзвінкі українські пісні. Юнаки на великому лузі розкладали купальське вогнище, до якого зійшлося майже все село. Побувавши на святі, ще раз переконуємося, що не варто забувати про глибокий зв'язок людини з природою. Важливо передавати з покоління в покоління традиції і звичаї нашого народу, щоб зберегти самобутність України.