Екскурсія до пластової оселі

15 липня, у Всесвітній день навичок вчителі Решуцької ЗОШ І ступеня у телефонній розмові дійшли до спільної думки, що літо є найкращим періодом для здобуття нових навичок. Розвиток навичок є основним засобом дати молодим людям можливість зробити плавний перехід до роботи. Актуальною для нашої школи є пластова методика. Що це? Давайте разом з'ясуємо. Переймати досвід підемо по кладці через Горинь до сусідів у Волошки.

В умовах демократизації суспільства виховна діяльність спрямована на те, щоб активніше залучати дітей до різних форм самореалізації та творчості. Педагоги Решуцької школи вбачають значний виховний потенціал у спеціальній пластовій методиці. Назва організації Пласт взята з козацької термінології: пластунами називали козаків, які йшли попереду вартової лінії та робили засідки. У пластуни брали найкращих. На думку М.Стельмаховича, Пласт допомагає вихованцям рости, формувати характер, учитися бути добрими дітьми своєї нації, вірно любити Україну. Він є не школою, а вишколенням характеру у формі гри, виробленні різних корисних умінь і навичок. 

Важливу роль у процесі виховання учнів початкових класів відіграють пластові уміння – система знань, умінь та навичок із певної галузі, котрі новак може здобувати самостійно або разом з іншими пластунами під час сходин. У дитячій організації нараховується понад 80 умінь, із яких школярі обирають ті, які найбільше їм імпонують. Пластова методика передбачає виховання молодших школярів через всебічний розвиток особистості. Так, в організації проводиться музичне виховання учнів, трудове, моральне, естетичне, фізичне, розумове, патріотичне тощо.

Різні напрями виховання у Пласті взаємодоповнюють і взаємообумовлюють один одного та створюють єдину пластову систему виховання і перевиховання молодших школярів. Особливостями змагу є: проведення його у формі гри; пластові табори, де діти проводять час серед природи в товаристві своїх однолітків; пластові свята, зустрічі на різну тематику. Пластова методика виховання передбачає тісну співпрацю з батьками та залучення їх до діяльності в організації у ролі координаторів різноманітних подій (планування свят, мандрівок), організаторів фінансової підтримки рою Пласту, учасників новацьких сходин. Беззаперечно, що скаутська організація Пласт має всі можливості для виховання молодших школярів.

Вшанували Уласа Самчука

7 липня в Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному відбулася “Свіча пам’яті”, приурочена 30-ій річниці від дня смерті письменника-земляка. Під час заходу презентували путівник «Літературний музей Уласа Самчука в Рівному», який щойно побачив світ у видавництві "Азалія" Рівненської організації Національної Спілки письменників України завдяки гранту голови облдержадміністрації та голови обласної ради. Заслужений артист України Олексій Заворотній та Олеся Коружинець, учениця 5 класу Здолбунівської ЗОШ №3, прочитали уривки з творів Уласа Самчука.

На заході виступили начальник відділу Рівненської обласної державної адміністрації Юрій Калітинський, доцент Національного авіаційного університету м. Києва, автор передмови до роману Уласа Самчука «Кулак» Оксана Приходько, письменники Ірина Баковецька, Вікторія Климентовська, Борис Боровець, Михайло Степанюк, бібліотекар Лариса Лісова, засновник Пластового куреня ім. У.Самчука Володимир Русанов, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига. Присутні розламали хлібину, щоб причаститися нею і поєднатися духом із Уласом Самчуком.

По закінченню урочистої частини учасники заходу поклали квіти до пам'ятника письменнику. Вчителі Решуцької школи не лишилися байдужими і також взяли участь у "Свічі пам'яті". Педагоги мають знати своїх героїв, щоб розповісти про них учням.

Ой на Івана, ой на Купала...

Івана Купала - одне з найбільш древніх і містичних слов'янських свят. Відзначають його в ніч з 6 на 7 липня. Цей день був пов'язаний з різними обрядами, традиціями і повір'ями. Одна з традицій - стрибати через вогнище. Таке багаття вважалося очисним: люди водили хороводи навколо вогню і стрибали через нього. Закохані пари намагалися перестрибнути багаття разом, взявшись за руки. Існувала думка, що після цього життя стане щасливішим, а любов - міцнішою. 

Молоді дівчата, які ще не зустріли свого судженого, на свято Івана Купала ворожили на любов. Вони плели вінки з польових квітів і трав, ставили на них запалені свічки і пускали такий вінок у воду. Звичаї Івана Купала пов'язані не тільки з вогнем і водою, а й із травами. Квіти і трави, зібрані на свято Івана Купала, сушили і берегли. Вони вважалися цілющими, ними обкурювали хворих і нещасних, проганяли всяку нечисть. Головною купальською травою є папороть, таємничий цвіт якої в ніч на Івана Купала йшли шукати найсміливіші юнаки.

Вважалося, що опівночі цвіт папороті з'являється тільки на декілька секунд і одразу ж зникає. У того, хто знайде чаклунську рослину, збудуться всі бажання, він буде щасливим, здоровим і багатим. У невеликому, але надзвичайно красивому селі Решуцьк свято Івана Купала пройшло, як завжди, весело і захоплююче. У сім'ї Хрольців, де зростають красуні Софійка і Томіла, дівчата плели великий купальський вінок. Хлопчики супроводжували святкову ходу із факелами під дзвінкі українські пісні. Юнаки на великому лузі розкладали купальське вогнище, до якого зійшлося майже все село. Побувавши на святі, ще раз переконуємося, що не варто забувати про глибокий зв'язок людини з природою. Важливо передавати з покоління в покоління традиції і звичаї нашого народу, щоб зберегти самобутність України.